Накатаність, -ності, жін. Властивість і стан за знач. накатаний; добре вкочена, утрамбована поверхня (дороги, шляху). // перен. Звичний, усталений, безвідмовний перебіг чого-небудь; налагодженість, відпрацьованість (процесу, справи, механізму).
накатаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |