НАКАРБО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., НАКАРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Робити карбування, вирізувати, витискати знаки, літери, візерунки на поверхні чого-небудь (переважно на металі, камені, дереві). Накарбовувати пам’ятний напис на табличці.
2. перен. Чітко, виразно фіксувати що-небудь у пам’яті, свідомості; запам’ятовувати надовго. Кожну мить того дня він накарбовував у своєму серці.
3. перен. Відтворювати, позначати що-небудь (риси, сліди, ознаки) на чомусь; залишати відбиток. Час накарбував глибокі зморшки на його обличчі.