1. Нахилятися, згинатися, опускаючи верхню частину тулуба або голову вниз, до землі, до якогось предмета.
2. перен. Підкорятися, поступатися під тиском обставин або чужої волі, втрачаючи власну гідність чи принципи.
нагинатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І сам Куріпочка вловив оту вуркотливу пісеньку, напружив обрубки, напружився сам і незмигненними очима витріщився на тонке синє небо… Петро поклав шаблі впоперек сідла, приплющив сизі запилені повіки, й така благодать розлилася на його молодому лиці, що він аж пирхнув: Куріпочка розпочав, а за ним і всі коні… Здротянілий від спеки молочай став під їхніми животами ходити та нагинатися — після бою коні спорожнялися тяжко і довго. Темно-жовті струмені твердо в’їдалися в пропечену глину, і козаки, слухаючи потужний з-під коней дзюрк, попритихали в сідлах, як миші… Куріпочка ж, як на зло, примудрився втрапити прямо у ховрашкову нірку, — бо хіба знав?
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: дієслово () |