НА́ГИН, -у, чол. 1. Застаріла назва східного холодного клинкової зброї, різновиду шаблі з вигнутим клинком, поширеного в минулому в деяких народів Кавказу та Близького Сходу.
2. Власна назва; прізвище (переважно українське або польське).
нагин
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |