1. Нагвинчувати, -чую, -чуєш, недок., нагвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Закріплювати що-небудь на різьбі, обертаючи; пригвинчувати.
нагвинчувати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Нагвинчувати, -чую, -чуєш, недок., нагвинтити, -нчу, -нтиш, док., перех. Закріплювати що-небудь на різьбі, обертаючи; пригвинчувати.
Відсутні