1. Доконаний вид до «гуркотіти»; почати й деякий час видавати гучні, низькі, переривчасті звуки (про грім, механізми, транспорт тощо).
нагуркотіти
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «гуркотіти»; почати й деякий час видавати гучні, низькі, переривчасті звуки (про грім, механізми, транспорт тощо).
Відсутні