нагулятися

1. Доскочу, досхочу погуляти, провести час на прогулянці, на свіжому повітрі, задовольнивши потребу в русі.

2. перен. Досягти стану втоми, пересичення від гуляння, веселого проводження часу, розваг.

Приклади вживання

Приклад 1:
Бо отак вбсени й сонце світить любо, і небо синє, і дерева ще вбрані листям, і пташки щебечуть, і люди поспішають нагулятися на чистому повітрі і радіють: «Ох, яка ж гарна погода!» — та рівночасно кожна душа знає й чує, що не стало літнього тепла і що навіть от-от може настати й холоднеча, мороз і сніг». Тільки ж до зимової холоднечі в відносинах Лаговського і Шмідтів було ще дуже далеко.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |