1. Який нагулює, набирає вагу (про худобу, птицю); призначений для нагулювання.
2. Який утворився внаслідок нагулювання (про сало, м’ясо).
нагульний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який нагулює, набирає вагу (про худобу, птицю); призначений для нагулювання.
2. Який утворився внаслідок нагулювання (про сало, м’ясо).
Відсутні