НАГРІВОСТІ́ЙКІСТЬ, -кості, жін., спец. Властивість і здатність матеріалів, виробів або конструкцій зберігати свої фізико-механічні властивості та працездатність без руйнування під впливом високих температур протягом тривалого часу.
нагрівостійкість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |