НАГРІБА́ТИ, дієсл. недок., перех.
1. Згрібаючи, збирати що-небудь у якусь кількість, в одне місце (перев. про сипкі речовини). Нагрібати сіно в копиці.
2. перен., розм. Збирати, набувати, наживати що-небудь у великій кількості, часто нечесним шляхом. Нагрібати гроші.
3. спец. Наповнювати що-небудь, загрібаючи (напр., пісок, землю). Нагрібати повний ківш екскаватора.