Значення
-
Нагонич, -а, чол. 1. Той, хто наганяє, підганяє когось або що-небудь; підганяльник. 2. заст. У мисливстві — особа, яка під час облави виганяє звіра на мисливців; загонич.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нагонич, р. нагонича, д. нагоничеві, з. нагонича, о. нагоничем, м. нагоничеві, к. нагоничу