Значення
-
Частина головного убору, що безпосередньо прилягає до голови; верхня частина шапки, капелюха тощо.
-
заст. Головний убір; шапка.
-
спец. Верхня частина деяких предметів, деталей, що нагадує за формою голову або накриває щось зверху; наконечник, ковпачок (наприклад, наголовок цвяха, наголовок лижі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наголовок, р. наголовка, д. наголовкові, з. наголовок, о. наголовком, м. наголовкові, к. наголовку