наголовок

1. Частина головного убору, що безпосередньо прилягає до голови; верхня частина шапки, капелюха тощо.

2. заст. Головний убір; шапка.

3. спец. Верхня частина деяких предметів, деталей, що нагадує за формою голову або накриває щось зверху; наконечник, ковпачок (наприклад, наголовок цвяха, наголовок лижі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |