1. Їсти досхочу, удосталь; насичуватися.
2. перен. Одержувати, набувати що-небудь у достатній кількості, задовольняти якусь потребу.
нагодовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Їсти досхочу, удосталь; насичуватися.
2. перен. Одержувати, набувати що-небудь у достатній кількості, задовольняти якусь потребу.
Відсутні