1. Дія за значенням наглянсувати, наглянсовувати; надання блиску, глянцю поверхні чого-небудь.
наглянсування
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням наглянсувати, наглянсовувати; надання блиску, глянцю поверхні чого-небудь.
Відсутні