НАГІАГІ́Т, -у, ч. Мінерал класу силікатів, що є водним силікатом натрію та алюмінію; належить до групи цеолітів. Кристалізується в гексагональній сингонії, утворюючи голчасті або волокнисті агрегати. Зустрічається в гідротермальних жилах та пустотах вулканічних порід.
нагіагіт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |