1. Короткий батіжок із ременів або мотузок, часто з металевою кулькою на кінці, який використовували для поганяння коней або як зброю; нагай.
нагайка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— петля піддалася… Тоді разом із шкірою він здер петлю з шиї, зніс її через голову, скособоченим ротом ухопив повітря, сіпнувся за пістолями — і, ще більше холонучи, раптом побачив: у заюшених кров’ю пальцях була його… власна нагайка!.. На Ясельського напала гикавка.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: іменник (однина) |