НАГА́РА, и, жін. 1. Відкладення продуктів неповного згоряння палива на внутрішніх стінках двигунів, топок, димарів тощо; накип, осад. Утворення нагари на свічках запалювання погіршує роботу двигуна.
2. спец. Твердий залишок після спалювання деяких речовин; окалина, шлак. Нагара на поверхні металу після зварювання потребує ретельного очищення.