НАГАМАКІ, невідм., с. 1. Різновид японського бойового мистецтва, що поєднує техніки роботи зі зброєю (зокрема, нагамакі — різновид меча з довгим руків’ям) та рукопашного бою. 2. Історичний тип японського холодного меча з довгим руків’ям (близько 1,5–2 м), який використовували піші воїни для боротьби з вершниками.
нагамакі
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |