1. Доконаний вид до «наґрунтовуватися»; стати на ґрунт чого-небудь, заснуватися на чомусь, знайти в чомусь свою основу, підґрунтя.
наґрунтуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Доконаний вид до «наґрунтовуватися»; стати на ґрунт чого-небудь, заснуватися на чомусь, знайти в чомусь свою основу, підґрунтя.
Відсутні