Значення
-
нафтилбензамідин, -у, чол. рід, хім. Органічна сполука, похідна амідину, що містить у своїй структурі нафтильну та бензамідинову групи; використовується в органічному синтезі та як проміжний продукт у виробництві деяких лікарських засобів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нафтилбензамідин, р. нафтилбензамідину, д. нафтилбензамідинові, з. нафтилбензамідин, о. нафтилбензамідином, м. нафтилбензамідині, к. нафтилбензамідине