НАФТОПА́СТКА, и, жін. 1. Спеціальна споруда або пристрій для вловлювання та збору нафти, що витекла або розлилася на поверхні води чи ґрунту, з метою запобігання забрудненню довкілля.
2. *Рідко*. Переносно: ситуація, обставина або економічний механізм, що призводить до залежності держави чи галузі від видобутку, продажу або споживання нафти, унеможливлюючи диверсифікацію енергетики (наприклад, «нафтова голка»).