НАФТАЦЕ́Н, -у, чол. 1. Хімічна сполука, тверда кристалічна речовина жовтого кольору, що належить до поліциклічних ароматичних вуглеводнів; застосовується для синтезу барвників та в органічній хімії.
нафтацен
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |