1. Набувати електричного заряду, ставати наелектризованим під дією певних чинників (тертя, індукції тощо).
2. перен. Досягати стану крайнього збудження, напруження, піднесення (про людину, групу людей, атмосферу в суспільстві тощо).
наелектризовуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |