Древослів

Словник Української Мови

надзюбаний

Буква

Надзюбаний, -а, -е. Якого надзюбали; той, що має на собі сліди дзьобання, подзьобаний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |

Більше записів