наджийа

[nɑdʒɪjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У мові гінді та урду — титул, що використовується для звертання до осіб високого соціального статусу, шанованих людей або релігійних діячів; відповідає українському «пан», «добродій» або «вельмишановний».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наджий, р. наджийа, д. наджийові, з. наджий, о. наджийом, м. наджийі, к. наджийе

Більше записів