НАДЗБІ́ЖНІСТЬ, -ності, жін., спец. Властивість або стан за значенням надзбіжний; перевищення збіжності, вихід за межі звичайної узгодженості чи відповідності; надлишкова конвергентність.
надзбіжність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |