НАДЗАРЯ́ДНІСТЬ, -ності, жін. Властивість або стан за значенням надзарядний; здатність системи, пристрою чи середовища мати надлишковий електричний заряд, що перевищує звичайний або рівноважний рівень. У фізиці та техніці — характеристика матеріалу чи об’єкта, який здатен накопичувати або утримувати заряд, більший за номінальний, без порушення функціональності.
надзарядність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |