1. Дивитися на кого-, що-небудь досхочу, вдосталь; задовольняти потребу дивитися.
2. Дивитися на когось, щось довго, пильно, не відриваючи очей; вдивлятися.
надивлятися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови