НАД’ЇЗДИТИ, дієсл., док., перех.
1. Їздячи, прокласти, утворити що-небудь на поверхні (наприклад, колію, дорогу, слід); накатати.
2. Спец. Випробувати, перевірити справність, ходові якості (автомобіля, мотоцикла тощо) під час їзди; обкатати.
над’їздити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |