Словник Української Мови
Буква
1. Надягати що. Одягати на себе якийсь одяг, взуття, головний убір тощо; приміряти, натягати.
2. Надягати що на кого, на що. Одягати когось у що-небудь, натягати щось на когось, на щось (наприклад, на дитину, на ляльку, на стілець).
3. Надягати що на що. Насаджувати, настромлювати, нанизувати щось на щось (наприклад, кільце на палець, намисто на шию, чохол на меблі).
Приклад 1:
Щоб творити якесь дiло й боротись, треба надягати машкару Мiзантропа i в нiй ховати, перш за все, очi… Очi, знаєш, найлютiший ворог усякого прогресу, бо очима бачиш Богоматiр i саме в очах ховається Богоматiр. Карамазов зупинився й почав нервово кусати собi губи.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”
Приклад 2:
— Ну, Дмитрiй, — сказала Аглая, — ти йшов би додому: я зараз думаю надягати купальний костюм. Карамазов узяв капелюх i мовчки пiшов до дверей.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”