НАДВИ́ШКА, и, жін. Те саме, що надбавка; додаткова плата, винагорода понад звичайну норму; надлишок, перевищення встановленого рівня, обсягу чого-небудь.
надвишка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови