НАДВИПРОМІ́НЮВАННЯ, -я, сер. Фіз. Явище випромінювання електромагнітних хвиль, інтенсивність якого значно перевищує звичайні рівні теплового випромінювання за тієї самої температури; виникає внаслідок інверсної заселеності енергетичних рівнів у квантових системах (напр., у лазерах і мазерах).
надвипромінювання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |