надвечір’я

1. Час перед настанням вечора; пізній післяобідній час, коли день уже хилиться до заходу.

Приклади вживання

Приклад 1:
Розбудив його дрібний стукіт у вхідні двері, коли вже надвечір’я густо засинило вікна. «Хтось чужий», — невдо-волено подумав він, знаючи, що в кожного з домашніх є ключ, і, накинувши бекешу, пішов до передпокою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |