1. Наповнювати що-небудь повітрям або газом, роблячи пружним, тугим.
2. перен., розм. Обманювати когось, вводити в оману, хитрувати.
надувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щоб моє життя мені закінчилось мило, Сам, мудрий, ти знаєш, що в кінцвся сила…” “Не знав я цього в собі квалітету” – Вовк собі мислить… Потім минавета Почав надувати, – танцює Козлятко, Вовка похвалами підмазує гладко. Раптом зграя псів, як вихор, навколо них стала.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: дієслово () |