1. Пристрій у вигляді насадки на дуло вогнепальної зброї, призначений для зменшення сили віддачі, зниження рівня звуку пострілу (глушник), маскування полум’я (полум’ягасник) або для виконання інших спеціальних функцій (наприклад, спорядження для стрільби холостими набоями).
надульник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |