Значення
-
НАДТИН, у, чол., спец. 1. Верхня частина стовбура дерева, що залишається після зрізання основної маси гілок або після обрубки верхівки; комель.
-
У лісозаготівлі та деревообробці — частина стовбура, розташована безпосередньо під кроною, яка використовується для виготовлення ділової деревини або технологічної сировини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надтин, р. надтину, д. надтинові, з. надтин, о. надтином, м. надтині, к. надтине