надцентрифуга

НАДЦЕНТРИФУ́ГА, и, жін. Потужний апарат для розділення рідких або газоподібних сумішей на фракції під дією відцентрової сили, що значно перевищує силу земного тяжіння; застосовується в промисловості (зокрема, для збагачення урану), біології та хімії для отримання високоочищених речовин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |