надточність

[nɑdtot͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАДТО́ЧНІСТЬ, -ності, жін. Властивість за значенням надточний; дуже висока, гранична точність, що перевищує звичайні вимоги або стандарти. У техніці, науці та виробництві — характеристика вимірювань, обробки деталей або виконання операцій з мінімально допустимими похибками, які наближаються до теоретично можливих меж.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. надточність, р. надточності, д. надточності, з. надточність, о. надточністю, м. надточності, к. надточносте

Більше записів