**надсинтакси́чний**, -а, -е. Лінгв. Який виходить за межі синтаксису речення, стосується вищих, ніж речення, рівнів мовної структури (тексту, дискурсу); пов’язаний із відношеннями між реченнями в межах цілого тексту.
надсинтаксичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |