надструм

НАДСТРУМ, -у, чол., спец. 1. Електричний струм, сила якого перевищує номінальне або допустиме значення для даного електричного кола чи обладнання; аварійний режим роботи.

2. У системах автоматичного захисту — струм, що виникає внаслідок короткого замикання або значного перевантаження мережі, на який реагують запобіжники чи автоматичні вимикачі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |