надсфера

НАДСФЕ́РА, и, жін.

1. спец. У теорії систем та кібернетиці — метасистема вищого рівня організації, яка об’єднує, контролює або охоплює кілька підпорядкованих сфер (наприклад, біосфера, ноосфера, техносфера) і визначає загальні принципи їхньої взаємодії та розвитку.

2. філос. У концепціях глобального еволюціонізму — гіпотетична сфера розуму та інформації, що виникає на основі ноосфери й охоплює всю планету або космічний простір, регулюючи енергоінформаційні потоки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |