надрив

1. Дія за значенням надірвати, надривати 1; стан за значенням надірватися, надриватися 1. // Місце, де щось надірване; надірвана частина чого-небудь.

2. перен. Напруження всіх сил (фізичних, душевних), що призводить до виснаження, хворобливого стану. // Внутрішній розлад, душевна криза, спричинені надмірним напруженням.

3. спец. Пошкодження цілісності матеріалу, деталі, конструкції внаслідок перенапруження, що не призводить до повного розриву.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |