1. Дія за значенням надрукувати 1 (відтворити текст, малюнок, зображення на папері чи іншому матеріалі за допомогою друкарської машини, принтера тощо).
2. Дія за значенням надрукувати 2 (опублікувати, видати друком).
надрукування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Стефан Радченко».А втім, коли він поміркува краще, йому здалося, що факт надрукування його твору в журналі такий очевидний, що посилатись на нього зайво, і відповідного рядка він викреслив. Ще розваживши, визнав за образливе для власної гідності настернятись із своїми оповіданнями, і після останнього скорочення лист прибрав вигляду, що його цілком задовольнив:«Шановні товариші!
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: іменник (однина) |