Значення
-
НАДРУБ, -у, чол.
-
спец. Неглибокий надріз, зроблений на поверхні деревини, металу або іншого матеріалу, зазвичай для позначення місця подальшої обробки або як технологічний елемент.
-
іст. У давньоруському та українському оборонному будівництві — зрубна конструкція, що виступала за лінію основної стіни фортеці або города, використовувана для флангового обстрілу ворога; вежа або виступ у фортифікаційній споруді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надруб, р. надрубу, д. надрубові, з. надруб, о. надрубом, м. надрубі, к. надрубе