надрозв'язуваний
[nɑdrozʋ'jɑzuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Стос. до об’єкта, який має властивість або здатність бути розв’язаним (у 1 знач.) понад звичайний рівень, з перевищенням норми або стандартних можливостей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надрозв'язуваний, р. надрозв'язуваного, д. надрозв'язуваному, з. надрозв'язуваного, о. надрозв'язуваним, м. надрозв'язуванім