Надреволюціонер, -а, чол. Особа, яка вважає себе вищою за звичайних революціонерів, заперечує їхні методи та ідеали, прагнучи до радикальніших, часто утопічних, змін суспільного ладу; той, хто стоїть нібито «над» революцією, критикуючи її з позицій крайнього максималізму.
надреволюціонер
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |