НА́ДРА, мн.
1. Те, що міститься під земною поверхнею; земні надра. Вивчення надр Землі. Розробка надр.
2. перен. Внутрішній простір, глибина чого-небудь; середовище, з якого щось виникає, бере початок. У надрах душі. З надр народу.
надра
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вона гидливо брала довідку двома пальцями і клала її десь у надра письмового столу на той випадок, якщо їй доведеться звітувати про мою відсутність. Раз за мною прийшли просто до видавництва — здоровенний такий чоловік, в якого буквально на чолі було викарбувано приналежність до певних органів.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Частина мови: t.d. (True) |