Надприбуток, -тку, ч. 1. Ек. Надмірний прибуток, що значно перевищує середню норму прибутку в певній галузі економіки або середній показник прибутковості для даного виду діяльності, часто отриманий завдяки монопольному становищу на ринку, використанню виняткових технологій або сприятливій кон’юнктурі.
надприбуток
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |