НАДПРУ́ЖНІСТЬ, -жності, жін., спец. Властивість за значенням надпружний; здатність матеріалу, конструкції або системи витримувати навантаження, що перевищує звичайну межу пружності, без незворотних деформацій або руйнування.
надпружність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |