Значення
-
Надпровідник, -а, чол. Фіз. Речовина, матеріал, здатний за певних умов (зазвичай за дуже низьких температур) проводити електричний струм без опору, виявляючи явище надпровідності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. надпровідник, р. надпровідника, д. надпровідникові, з. надпровідник, о. надпровідником, м. надпровідникові, к. надпровіднику